Сповідник (Славко Барбарич, OFM)

  • 02 жовтня 2020, 14:39

 

Сповідник (Славко Барбарич, OFM)"Так що віднині по-людському ми не знаємо нікого. Коли ж і уявляли собі Христа по-людському, то його вже тепер так собі не уявляємо. Тому, коли хтось у Христі, той — нове створіння. Старе минуло, настало нове. Усе ж від Бога, який примирив нас із собою через Христа і дав нам службу примирення. Бо то Бог у Христі примирив собі світ, не враховуючи людям їхніх переступів, поклавши в нас слово примирення. Ми ж посли замість Христа, немовби сам Бог напоумлював через нас. Ми вас благаємо замість Христа: Примиріться з Богом! Того, хто не знав гріха, він за нас зробив гріхом, щоб ми стали Божою праведністю в ньому". (2 Кор. 5:16-21)

Людські чинники готують простір для божественної дії, тому особливо важливо підкреслити роль священника в сповіді. Це найпростіше показати на прикладі ролі лікаря в процесі лікування хворого. Лікар повинен добре знати хвороби й причини захворювань, а ще краще розбиратися в ліках та процесі лікування. Так і зі священником. Він повинен бути людиною глибокої віри, любові й надії, а також мати глибокий досвід духовного життя та пізнання законів духовного зростання. Священник повинен уміти слухати й розуміти, що насправді відбувається в душі каянника. Завдяки цьому сповідник може зробити все необхідне, щоб людське було готове до прийняття божественного.

У розмові священник направляє людину до доброго, указуючи на те, що небезпечно для її душі. Він садить нове насіння божественного Слова в землю душі каянника. Тому священників часто називають лікарями душ, тими, хто піклується про душу. Священник готує душу та в Ім’я Господа прощає гріхи, зціляє рани серця.

Не зважаючи на всі пізнання людської душі й серця, священник – наскільки це можливо – має пізнавати конкретного каянника. Тобто потрібно, щоб людина представилася, розповіла, хто вона й чим займається в житті, до яких матеріально-соціально-морально-етичних кіл належить. Важливо також коротко розповісти історію свого духовного життя. Це необхідно для того, щоб священник зміг дати конкретну пораду й повчання, як уникати помилок та на що – в позитивному сенсі – варто звернути свою увагу. Тому добре, коли людина шукає по можливості постійного сповідника, до якого завжди приходить на сповідь, проте, сповідаючись час від часу і в інших. Це сприяє розвитку інтенсивного духовного життя. Людина, яка не живе глибоким духовним життям, воліє міняти сповідників, щоб поставати в зручному для сповідника світлі. Можливо, вона боїться почути питання, чому нічого не змінилося за час останньої сповіді.

Сповідь – це дружня зустріч людини, яка шукає благодаті примирення, бажаючи через відпущення гріхів пережити духовне зцілення, з людиною-священником, який в ім’я Господа слухає й каже: «Не бійся! Твої гріхи прощені. Іди з миром і більше не гріши! » Сповідник і каянник тим самим під час сповіді прославляють Боже Милосердя, Божу любов та прощення. Саме тому сповідь є святом і радісною зустріччю.

Переглядів 160
Додати коментар

Послання Богородиці, Цариці миру, через візіонерку Мір’яну Драгічевич-Солдо, 2
"Дорогі діти! Звертаюся до вас, як ваша Мати, Мати праведних, Мати, тих які люблять і терплять, Мати святих. Діти мої, і ви можете бути святими, це залежить від вас. Святими є ті, які безмірно люблять Небесного Отця, ті, які люблять Його понад усе. Тому, діти мої, старайтесь завжди бути кращими. Коли стараєтесь бути добрими, можете бути святими, хоч так і не думаєте про себе. Якщо думаєте, що ви добрі, ви не є покірними, і гордість вас віддаляє від святості. У цьому немирному світі, сповненому загроз, ваші руки, апостоли моєї любові, мали би бути простягнені в молитві та милосерді. А мені, діти мої, даруйте розарій, рози, які я настільки люблю. Мої рози – це ваші молитви, сказані серцем, а не лише відрецитовані устами. Мої рози – це ваші діла молитви, віри і любові. Мій Син, коли був малим, говорив мені, що моїх дітей буде багато і що будуть приносити мені багато роз. Я Його не розуміла, а зараз знаю, що ви є тими дітьми, які мені приносите рози, коли любите мого Сина понад усе, коли молитеся серцем, коли допомагаєте найбіднішим. Це є мої рози. Це є віра, яка чинить так, що все в житті робиться з любов’ю; не знається за гордість; є завжди готовність простити, ніколи не осуджувати, завжди старатися зрозуміти свого брата. Тому, апостоли моєї любові, моліться за тих, які не вміють любити, які не люблять вас, які вам учинили зло, які не пізнали любові мого Сина. Діти мої, цього від вас прошу, тому запам’ятайте: молитися – означає любити і прощати. Дякую вам."

ДНІ ДУХОВНОЇ ВІДНОВИ


Фоторепортаж

«    Жовтень 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 

А Ви були в Меджугор'є?

Так, один раз
Так, багато разів
Ні, але дуже хочу туди поїхати

Жовтень 2020 (57)
Вересень 2020 (60)
Серпень 2020 (82)
Липень 2020 (106)
Червень 2020 (119)
Травень 2020 (130)